20.03.2020
Під час карантину заняття з курсу «Європейські цінності у художніх текстах» були продовжені у онлайн режимі. Тож, розглянувши на очних зустрічах базові цінності європейської цивілізації доби Ренесансу та з’ясувавши ставлення тогочасного суспільства до ідеї суспільного блага, студенти отримали завдання самостійно, з опорою на тексти авторів Відродження визначитися із ренесансною рецепцією влади і можновладців. Перший етап цієї роботи передбачав прискіпливе читання трактату «Державець» Н. Мак’явеллі, у результаті здобувачі освіти мали систематизувати інформацію у вигляді ментальної карти. Робота з таким видом графічної систематизації матеріалу є дуже корисною і сприяє формуванню так званих «soft skills», може стати у пригоді у будь-якій сфері діяльності майбутніх випускників. Цікаво, що кожний зі студентів звернув увагу на окремі, важливі саме для них характеристики правителя, які італійський мислитель вважав ідеальними.
Наступним етапом стало ознайомлення студентів із текстом трагедії «Гамлет». Виявивши ключові епізоди твору, студенти створили серію картинок (коміксів), які допомогли їм розібратися із сюжетом та проблемно-тематичним комплексом відомої драми, представити свою версію розвитку подій. Тут проявилися творчі здібності студентів, їхнє вміння читати художній текст та представляти своє бачення описуваних фактів.
Наостанок студенти представили своє розуміння того, яким правителем (за концепцією Мак’явеллі ) можна вважати Гамлета-принца Данського. Тут студенти продемонстрували навички критичного мислення. Думки щодо того, яким правителем був би Гамлет, розділилися. Дехто вважає його абсолютно непридатним для правління державою, інші ж – зразковим королем.
Студенти звертають увагу на відмінності сучасного уявлення пересічного громадянина про владаря від ренесансного бачення ідеального правителя:
«На мій погляд, з сучасної точки зору Гамлета не можна назвати високоморальною людиною, а тим більше правителем. …. Та в час , коли жив Гамлет, був інший кодекс честі і моралі», «за Мак’явеллі жорстокість Гамлета була б йому на користь в якості правителя».
Симпатії сучасних молодих людей опиняються на боці Гамлета. Вони вважають його розумним, моральним і справедливим.
«Гамлет був би справедливим правителем, він … покарав вбивцю свого батька і матері, боровся за честь своєї сім’ї, … йому притаманна гуманність… принц славився своїм розумом …. Він був високо–моральною, побожною людиною, яка мала чисту душу та повноцінне право бути правителем у своїй державі.»
«Гамлет відповідає образу ідеального монарха, адже уміє бути рішучим, бере на себе відповідальність за світове зло…..добре розумів недоліки свого часу і міг би бути мудрим правителем».
«Цей герой міг бути різним, тож це також є гарною рисою правителя за Мак’явеллі. Але щоб бути бездоганним як його батько, йому було б потрібно плідно над собою працювати».
«Гамлет був би першокласним правителем. Ми можемо побачити у цьому герої такі риси як: справедливість, доброта, співчуття, розсудливість, хитрість, героїзм та саме головне на мою думку – рішучість дій. … та деяку жорстокість, яка повинна бути присутня у державця на думку Н.Мак’явеллі».
Вочевидь, сучасні молоді люди розуміють, що сутність параметрів особистості правителя змінилася від часів Відродження, втім, і на початку ХХІ ст. емоційна складова можновладця вважається радше слабкістю:
«Гамлет, справді, володіє рисами, якими згідно концепції Мак’явеллі має володіти правитель. Гамлет поєднує в собі милостивість та жорстокість (хоча в ньому більше жорстокості). Він мужній, та твердий в своїх рішеннях, які приймає сам, адже тільки така людина змогла спланувати все це. Але при цьому я не вважаю, що Гамлет був би вправним правителем держави, бо він дуже вразливий та емоційний. Це могло б завадити йому розважливо правити державою.»
А якої думки ви? Поділіться з нами на фейсбуці!