17-18 вересня команда EUVOLIA у складі Станіслава Черкасова, Олександри Ніколової та Олени Тупахіної презентувала досвід викладання курсу EUVOLIA учасникам форкшопу LEAP “Teaching and Learning Europe”.
Фахівці-практики, що викладають курси євроінтеграційного спрямування у навчальних закладах Туреччини, Фінляндії, Італії, Румунії, Естонії, Грузії, Азербайджану та, звісно ж, України, не лише поділилися результатами власних досліджень та методичними напрацюваннями, але й разом долучилися до комплексного аналізу викликів та перспектив розвитку європейських студій на периферії. Великою перевагою воркшопу стала можливість отримати розгорнутий фідбек від міжнародних експертів.
Приємно зазначити, що доповідь команди EUVOLIA, присвячена методам навчання через досвід, застосованих під час викладання курсу “Європейські цінності у художніх текстах”, викликала жваву дискусію щодо ціннісних орієнтирів українського студентства, ціннісного виміру конфлікту поколінь тощо. Ознайомитися з текстом доповіді можна на сайті EUVOLIA у розділі “Публікації”.
Щиро вдячні організаторам за можливість відчути себе часткою великої професійної спільноти фахівців з європейських студій!
Чи є життя після карантину? Безсумнівно, так! З 14 вересня 2020 року розпочинається чергова ітерація навчального курсу “Європейські цінності у художніх текстах” від команди EUVOLIA. Цьогоріч нашими слухачами стануть студенти економічного, математичного, юридичного, історичного, філологічного факультетів, а також факультету журналістики, які обрали курс у якості вибіркової дисципліни гуманітарного блоку.
Серед причин, які вплинули на вибір, на перших місцях традиційно зручний і цікавий формат курсу, бажання поширити коло читання і дізнатися більше про особливості європейського менталітету та європейську ідентичність.
Розклад занять опубліковано на головній сторінці сайту. Чекаємо на зустріч у навчальній аудиторії EUVOLIA!
До роботи конференції долучились представники Університету Фоджи (Італія), ISG University (Португалія), Ягелонського університету (Польща), Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Національного авіаційного університету, Національної академії державного управління при Президентові України, Харківского національного університету будівництва та архітектури, Європейського університету та багатьох інших навчальних закладів. Доповіді учасників переважно стосувались аксіологічного виміру європейського освітнього простору, ролі освіти у формуванні ціннісних основ солідаризації розділених суспільств, цінностей ЄС в історичному, правовому, політичному та педагогічному контекстах та порядку денного сталого розвитку в освіті. Також у рамках заходу відбувся воркшоп «Інноваційні методики розвитку компетентностей та ціннісних орієнтацій здобувачів середньої і вищої освіти», під час якого виконавиці проєкту «Впровадження в Україні цінностей Європейського Союзу» Владислава Завгородня та Анна Славко поділились своїм досвідом впровадження ціннісно-орієнтованого підходу в навчанні.
Захід, незважаючи на те, що був проведений дистанційно, став зручним майданчиком для спілкування представників різних навчальних закладів Європи. За результатами продуктивної дискусії та обміну досвідом видано збірник тез доповідей учасників, який можна завантажити за посиланням.
Другий семестр 2019-20 навчального року став часом випробувань і викликів як для студентів, так і для викладачів. Не стали виключенням і учасники EUVOLIA. Через карантинні обмеження вперше в історії нашого проекту захист залікових робіт відбувався дистанційно.
Палітра представлених до захисту досліджень виявилася цього разу надзвичайно різнобарвною. У фокусі уваги студентів опинилися такі, здавалося б, несхожі медійні продукти, як серіали “Папік” (Марина Романова, Анастасія Вапірова) чи “Свати” (Олексій Кліменко, Ярослав Зібров) та пісні Alyona Alyona “Булінг” (Вікторія Клєстова, Роман Руденко, Данило Шкрьоба) і “Різні.Рівні” (Дарина Безпавла, Кончинська Єлізавета). Що поєднало усі подані на розгляд журі проекти, так це креативний підхід і несподівані висновки, яких дійшли дослідники.
Ось, приміром, чому родина, показана у кліпі до композиції гурту “Скрябін” “Мама” (Дмитро Крайній, Євгенія Мішкова, Артем Мітюшкин), представлена лише батьком і донькою? Чи не дається взнаки вкорінена у нашій культурній традиції конкуренція між свекрухою й невісткою, яка і змусила прибрати інший жіночий персонаж за межі наративу? І яку концепцію жіночності уособлює героїня композиції KAZKA “Плакала” (Марина Димова, Анна Лега, Артем Скрипка, Ірина Волхонська, Анастасія Бородкіна) – пасивної, жертовної, всетерплячої, чи все ж таки здатної до спротиву?
Після чотирьох повноцінних годин жвавої дискусії (повний запис якої доступний на сайті проекту у розділі “Ресурси”) висновок жюрі був одностайним: незважаючи на складні умови карантину, брак можливостей для очних зустрічей та групової роботи, усі представлені до захисту проекти являють собою якісні, самостійні й цікаві дослідження. Щиро вітаємо наших випускників з отриманням сертифікатів EUVOLIA!
Разом з нашими давніми партнерами – модулем Жана Моне “Впровадження в Україні цінностей Європейського Союзу” та Українською асоціацією викладачів і дослідників європейської інтеграції – EUVOLIA виступає співорганізатором Міжнародної науково-практичної конференції “Ціннісно-орієнтований підхід в освіті і виклики євроінтеграції”, яка відбудеться 29-30 травня 2020 року у Сумському державному університеті.
Метою конференції є обговорення ціннісно-орієнтованих підходів в освіті у контексті євроінтеграційних процесів. Долучитися до конференції запрошуємо всіх, кого зацікавить проблематика освіти, євроінтеграції та сталого розвитку. Особливо вітається участь викладачів закладів вищої та фахової передвищої освіти, вчителів шкіл, виконавців проєктів програми Erasmus+, а також здобувачів освіти, які бажають поділитися власними думками про освітній процес і шляхи його вдосконалення. В рамках конференції планується проведення воркшопу «Інноваційні методики розвитку компетентностей та ціннісних орієнтацій здобувачів середньої і вищої освіти», а також робота таких панелей: Панель 1. Аксіологічний вимір Європейського освітнього простору. Панель 2. Роль освіти у формуванні ціннісних основ солідаризації розділених суспільств. Панель 3. Цінності ЄС: історичний, правовий, політичний та педагогічний контексти. Панель 4. Порядок денний сталого розвитку на період до 2030 року: впровадження цілей сталого розвитку в освітній процес в Україні та світі. Офіційні мови конференції: українська, англійська. Форма проведення конференції: заочна, дистанційна (за допомогою засобів онлайнзв’язку)
Карантин не став на заваді для спільних пошуків відповідей на питання про відображення європейських цінностей у творах Й. В. Ґете та В. Гюго слухачами EUVOLIA. Під керівництвом Олександри Ніколової студенти успішно пройшли 3 модуль курсу «АКСІОЛОГІЧНІ КОНСТРУКТИ ПРОСВІТНИЦТВА Й РОМАНТИЗМУ: АНТАГОНІЗМ СУСПІЛЬНОГО Й ІНДИВІДУАЛЬНОГО». У цьому їм допомогли сучасні технології – університетська платформа Moodle.
Ознайомившись із системою ціннісних координат класицизму, Просвітництва та романтизму в країнах Європи за лекційними матеріалами, наданими викладачем, студенти дистанційно виконали запропоновані завдання, продемонструвавши високий рівень відповідальності, навички самостійної роботи, системно-аналітичного мислення та творчий потенціал: аргументовано довели репрезентацію у «Фаусті» Й. В. Ґете ідей «суспільної користі», «гуманізму», «раціоналізму», а у романі «Людина, яка сміється» диференціювали та висвітлили проблеми толерантності, соціальної несправедливості, гендерної нерівності.
Свої відповіді учасники проекту оформили не лише у вигляді чітких тез з цитатами-аргументами, схем, таблиць та міні-есе, але й – у якості презентацій, на яких показали, ким б стали герої В. Гюго в сучасному світі. А головне – спробували провести паралелі між далеким минулим та сьогоденням, щоб зрозуміти, наскільки змінилися суспільні уявлення, осмислити специфіку європейських цінностей та їхнього втілення в українському суспільстві.
А трансформації були справді вражаючими. Гуїнплен перетворювався на параолімпійця, героя ютуб-каналу, Джокера; леді Джозіана зображувалася як бізнес-леді, англійські аристократи ХVІІІ ст. порівнювалися із сучасною «золотою молоддю»… Проте у презентаціях, які було створено студентами, персонажі хоча й діяли в контексті реалій ХХІ ст., але стикалися із тими ж викликами що й герої В. Гюго: переживали трагедію «інаковості» (упередженого ставлення загалу до людини, яка є «іншою»), страждали від соціальної несправедливості, невизначеності «жіночого питання» тощо. Аналіз класичних текстів спонукав до роздумів над актуальними проблемами та шляхів їх розв’язання, в тому числі, й через сприяння поширення європейських цінностей в свідомості загалу. Отже, епідемія та карантин не змогли перешкодити успішному навчанню та реалізації нашого проекту!
Під час карантину заняття з курсу «Європейські цінності у художніх текстах» були продовжені у онлайн режимі. Тож, розглянувши на очних зустрічах базові цінності європейської цивілізації доби Ренесансу та з’ясувавши ставлення тогочасного суспільства до ідеї суспільного блага, студенти отримали завдання самостійно, з опорою на тексти авторів Відродження визначитися із ренесансною рецепцією влади і можновладців. Перший етап цієї роботи передбачав прискіпливе читання трактату «Державець» Н. Мак’явеллі, у результаті здобувачі освіти мали систематизувати інформацію у вигляді ментальної карти. Робота з таким видом графічної систематизації матеріалу є дуже корисною і сприяє формуванню так званих «soft skills», може стати у пригоді у будь-якій сфері діяльності майбутніх випускників. Цікаво, що кожний зі студентів звернув увагу на окремі, важливі саме для них характеристики правителя, які італійський мислитель вважав ідеальними.
Наступним етапом стало ознайомлення студентів із текстом трагедії «Гамлет». Виявивши ключові епізоди твору, студенти створили серію картинок (коміксів), які допомогли їм розібратися із сюжетом та проблемно-тематичним комплексом відомої драми, представити свою версію розвитку подій. Тут проявилися творчі здібності студентів, їхнє вміння читати художній текст та представляти своє бачення описуваних фактів.
Наостанок студенти представили своє розуміння того, яким правителем (за концепцією Мак’явеллі ) можна вважати Гамлета-принца Данського. Тут студенти продемонстрували навички критичного мислення. Думки щодо того, яким правителем був би Гамлет, розділилися. Дехто вважає його абсолютно непридатним для правління державою, інші ж – зразковим королем.
Студенти звертають увагу на відмінності сучасного уявлення пересічного громадянина про владаря від ренесансного бачення ідеального правителя:
«Гамлет був би першокласним правителем. Ми можемо побачити у цьому герої такі риси як: справедливість, доброта, співчуття, розсудливість, хитрість, героїзм та саме головне на мою думку – рішучість дій. … та деяку жорстокість, яка повинна бути присутня у державця на думку Н.Мак’явеллі».
Вочевидь, сучасні молоді люди розуміють, що сутність параметрів особистості правителя змінилася від часів Відродження, втім, і на початку ХХІ ст. емоційна складова можновладця вважається радше слабкістю:
«Гамлет, справді, володіє рисами, якими згідно концепції Мак’явеллі має володіти правитель. Гамлет поєднує в собі милостивість та жорстокість (хоча в ньому більше жорстокості). Він мужній, та твердий в своїх рішеннях, які приймає сам, адже тільки така людина змогла спланувати все це. Але при цьому я не вважаю, що Гамлет був би вправним правителем держави, бо він дуже вразливий та емоційний. Це могло б завадити йому розважливо правити державою.»
